Чоловік показує жест «ні» руками

Що таке відмова в дозволі на в’їзд (пояснення)

Відмова в дозволі на в’їзд (японською «дзьоріку кьохі») означає, що іноземцю, щодо якого вважається небажаним дозволити в’їзд (висадку) до Японії, відмовляють у в’їзді; це також називають відмовою у в’їзді.

За міжнародним правом вважається усталеним принципом, що держава має право відмовляти у в’їзді іноземцям, якщо є ризик шкоди для громадського здоров’я, громадського порядку чи внутрішньої безпеки. Подібні інститути існують у багатьох країнах. У Японії підстави для відмови в дозволі на висадку визначені у статті 5 Закону про контроль за в’їздом, виїздом і перебуванням іноземців та про статус біженця (коротко — Закон про імміграцію).

Якщо підстави застосовні до іноземця, під час імміграційного контролю в аеропорту чи порту йому не дозволяють висадку, і він не може в’їхати до Японії. Особам, яких видворяють примусово або які виїжджають за наказом про виїзд, зазвичай встановлюють певний строк, протягом якого в принципі не дозволяється в’їзд (термін відмови в дозволі на в’їзд).

Джерело: Процедури в’їзду та повернення: підстави для відмови в дозволі на висадку (ст. 5 Закону про імміграцію) — Служба імміграції Японії

П’ять типів підстав для відмови в дозволі на в’їзд

Згідно зі ст. 5 Закону про імміграцію до п’яти типів іноземців застосовується відмова в дозволі на висадку (за матеріалами Служби імміграції Японії).

  1. особи, яких з точки зору охорони здоров’я та гігієни небажано допускати;
  2. особи, яких через виражену антисоціальність небажано допускати;
  3. особи, яких через примусове видворення з Японії тощо небажано допускати;
  4. особи, щодо яких є ризик шкоди для інтересів Японії чи громадської безпеки;
  5. особи, яких не допускають на підставі взаємності.

Термін, протягом якого в’їзд не дозволяється

Якщо особу видворяють через нелегальне перебування тощо або вона виїжджає за наказом про виїзд, в принципі протягом наведених нижче строків їй не дозволяється в’їзд до Японії (за матеріалами про примусове видворення, наказ про виїзд і скорочення терміну відмови в дозволі на в’їзд).

  • особи, які виїхали за наказом про виїзд: 1 рік з дня виїзду;
  • особи, яких піддали примусовому видворенню (якщо раніше не були видворені примусово і не виїжджали за наказом про виїзд): 5 років з дня видворення;
  • так звані «повторні» випадки (раніше вже були примусово видворені або виїжджали за наказом про виїзд): 10 років з дня видворення;
  • особи, засуджені до позбавлення волі на строк понад один рік, а також особи, засуджені за порушення законів про боротьбу з наркотиками, коноплею, опіумом чи психостимуляторами: строк не обмежується (в’їзд у принципі неможливий безстроково).

Навіть після спливу цього строку для повторного в’їзду зазвичай потрібно отримати сертифікат на отримання дозволу на перебування (COE). Якщо в минулому був нелегальний в’їзд тощо, отримати сертифікат може бути дуже складно.

Деталізація підстав (стаття 5 Закону про імміграцію)

Нижче наведені випадки, які становлять підстави для відмови в дозволі на в’їзд.

  1. хворі на інфекційні хвороби I або II категорії, визначені Законом про запобігання інфекційним хворобам і медичну допомогу хворим, на підозрюваних у новій інфекційній хворобі;
  2. особи з психічними розладами, які постійно не здатні усвідомлювати наслідки своїх дій або мають суттєво обмежену таку здатність, якщо вони не супроводжуються особою, визначеною наказом Міністерства юстиції, яка допомагає їхній діяльності чи поведінці в Японії;
  3. бідні чи мандрівні тощо, щодо яких є ризик, що їхнє утримання ляже тягарем на державу чи місцеві органи влади;
  4. особи, які були засуджені до позбавлення волі на строк не менше одного року або до відповідного покарання за порушення законодавства Японії чи іншої країни;
  5. особи, які були засуджені за порушення законодавства Японії чи іншої країни щодо боротьби з наркотиками, коноплею, опіумом, психостимуляторами чи психотропними речовинами;
  6. особи, які у зв’язку з міжнародними або подібними за масштабом змаганнями чи міжнародними конференціями, прагнучи перешкодити їхньому проведенню, вчинили дії, за які були засуджені за законами Японії чи іншої країни, або були примусово видворені з Японії за Законом про імміграцію чи з іншої країни за її законодавством, і щодо яких є ризик, що в Японії у зв’язку з міжнародними змаганнями тощо або з тією ж метою перешкоджання на території місця проведення чи в межах муніципалітету, де воно відбувається, або в місцях масового перебування людей вони завдадуть тілесних ушкоджень, застосують насильство, погрожуватимуть або пошкодять будівлі чи інше майно;
  7. особи, які незаконно зберігають наркотики чи психотропні речовини за Законом про наркотики, коноплю за відповідним законом, мак за законом про мак, опіум чи психостимулятори та сировину до них за відповідним законом, а також приладдя для куріння опію;
  8. особи, які займалися проституцією, її сутенерством, наданням приміщень чи іншою діяльністю безпосередньо пов’язаною з проституцією;
  9. особи, які займалися торгівлею людьми або сприяли їй;
  10. особи, які незаконно зберігають вогнепальну зброю чи холодну зброю за відповідним законом або вибухові речовини за законом про контроль за вибухівкою;
  11. особи, яким раніше відмовили в дозволі на в’їзд, яких примусово видворили або які отримали наказ про виїзд:
    1. ті, кому відмовили у в’їзді через незаконне зберігання наркотиків, психотропних речовин, коноплі, маку, опіуму, психостимуляторів чи сировини, а також приладдя для куріння опію, зброї чи вибухівки (строк відмови — 1 рік з моменту відмови);
    2. особи, яких примусово видворили (якщо раніше не були примусово видворені і не виїжджали за наказом про виїзд — 5 років з дня виїзду);
    3. особи, яких примусово видворили (якщо раніше вже були примусово видворені або виїжджали за наказом про виїзд — 10 років з дня виїзду);
    4. особи, які виїхали за наказом про виїзд (1 рік з дня виїзду).
  12. іноземці з дозволом на перебування (крім постійного проживання та довгострокового резидента), які під час перебування в Японії були засуджені до позбавлення волі за певні злочини, виїхали за межі Японії до набрання вироком законної сили, і з дня набрання сили минуло менше п’яти років;
  13. особи, які прагнуть або закликають до насильницького повалення Конституції чи уряду Японії, або створюють чи вступають до партій чи інших організацій, що прагнуть або закликають до цього;
  14. особи, які створюють чи вступають до партій чи організацій, перелічених нижче, або мають з ними тісні зв’язки:
    1. партії чи організації, що закликають до нападу на держслужбовців або їх убивства лише через те, що вони держслужбовці;
    2. партії чи організації, що закликають до незаконного пошкодження чи знищення об’єктів громадського користування;
    3. партії чи організації, що закликають до трудових конфліктів, які зупиняють чи перешкоджають нормальній роботі засобів безпеки на виробництві.
  15. особи, які прагнуть створювати чи демонструвати друковані видання, фільми чи інші матеріали для досягнення цілей таких партій чи організацій;
  16. особи, яких примусово видворили з Японії за підставами з попередніх трьох пунктів;
  17. особи, щодо яких міністр юстиції вважає наявними достатні підстави боятися дій, шкідливих для інтересів Японії чи громадської безпеки;
  18. спортсмени, артисти тощо, які приїжджають за туристичною візою на змагання чи виступи, але фактично мають іншу мету в’їзду, — також підлягають відмові в дозволі на в’їзд.

Пов’язані процедури та умови подання заяв

Саму «відмову в дозволі на в’їзд» не «подають»: її встановлюють під час імміграційного контролю. Нижче — процедури, якими можуть скористатися особи, яким загрожує відмова або які перебувають у строкі відмови.

1. Спеціальний дозвіл на посадку (під час імміграційного контролю)

Якщо особа підпадає під підстави для відмови, але імміграційний інспектор визнає наявність особливих обставин, за яких її слід допустити, винятково може бути дозволена висадка. Розгляд відбувається на місці контролю. Детальніше — на сторінці Спеціальний дозвіл на посадку.

2. Рішення про скорочення строку відмови в дозволі на в’їзд

Серед осіб, яким видали постанову про примусове видворення, об’єктами рішення про скорочення строку є ті, хто відповідає усім таким умовам:

  • отримано дозвіл на самостійний виїзд за власний рахунок;
  • раніше не було примусового видворення з Японії;
  • раніше не виїжджали за наказом про виїзд.

Подання заяви не гарантує позитивного рішення: враховують поведінку, обставини видворення тощо. Після скорочення строку та самостійного виїзду для повторного в’їзду знову потрібен сертифікат на отримання дозволу на перебування (при короткостроковому в’їзді строк відмови може залишатися 5 років).

Джерело: Питання та відповіді: примусове видворення, наказ про виїзд і скорочення строку відмови (Служба імміграції Японії)

3. Заява на видачу сертифіката на отримання дозволу на перебування (після спливу строку відмови)

Після спливу строку відмови для в’їзду зазвичай потрібно отримати сертифікат на отримання дозволу на перебування, оформити візу (візову наліпку) і лише тоді в’їжджати. Видача залежить від запитуваного статусу перебування та минулих порушень; у складних випадках дозвіл може бути неможливим.

Джерело: Заява на видачу сертифіката на отримання дозволу на перебування (Служба імміграції Японії)

Перелік необхідних документів (пов’язані процедури)

Окремої «заяви на відмову в дозволі на в’їзд» не існує. Нижче — орієнтир щодо основних документів для пов’язаних процедур. Перед поданням уточнюйте актуальні вимоги у відповідному регіональному бюро імміграції або за обраним статусом перебування.

При поданні заяви про скорочення строку відмови в дозволі на в’їзд

  • форма заяви про скорочення строку (встановлена імміграційною службою);
  • закордонний паспорт;
  • копія постанови про примусове видворення (якщо є);
  • документи щодо дозволу на самостійний виїзд за власний рахунок;
  • інші документи за вимогою бюро.

※ Подається до регіонального бюро імміграції, яке веде справу про видворення. Деталі — у найближчому бюро імміграції.

При поданні заяви на видачу сертифіката (повторний в’їзд)

Перелік залежить від статусу перебування. Типові документи:

  • форма заяви на видачу сертифіката (встановлена імміграційною службою);
  • фотокартка (4×3 см);
  • копія паспорта заявника;
  • документи, що підтверджують родинні зв’язки (для перебування сім’ї, візи подружжя тощо);
  • докази за обраним статусом (трудовий договір, довідка з навчального закладу, підтвердження реєстрації шлюбу тощо).

※ Деталі за кожним статусом — у розділі «Заява, документи, кількість примірників» на сторінці Заява на видачу сертифіката на отримання дозволу на перебування.

Коли просять спеціальний дозвіл на посадку (на контролі)

Потрібно пояснити підстави, що формально тягнуть на відмову, та особливі причини, чому все ж слід допустити (мета візиту, план перебування, обставини в країні походження тощо). Можна мати при собі, зокрема:

  • закордонний паспорт;
  • документи про мету (запрошення, матеріали наради, запис до лікаря тощо);
  • план перебування, квитки;
  • матеріали про терміновість чи необхідність у країні постійного проживання;
  • дані про поручителя чи запрошуючу сторону (копія картки резидента, лист із причинами запрошення тощо).

※ Оскільки рішення індивідуальне, перелік може відрізнятися; дотримуйтесь вказівок імміграційного інспектора.